Sokal - historia i dzień dzisiejszy miasta i rejonu :: Przegląd tematu - PARAFIA POD WEZWANIEM ŚW. MICHAŁA ARCHANIOŁA W SOKALU

Krystyna1 · Wysłany: Nie 17:02, 25 Gru 2011 Temat postu:

ja uważam,że wszystkie obiekty sakralne mają w sobie coś pięknego i coś innego dlatego są tak ciekawe”

Leslaw · Wysłany: Nie 15:27, 25 Gru 2011 Temat postu:

Lesław napisał:
„Widzę ks J Legowicza z Żółkwi i A Michułke proboszcza .Andrzej powodzenia!!!Ty sobie poradzisz!!”

Jerzy · Wysłany: Nie 11:56, 25 Gru 2011 Temat postu:

Jerzy napisał na Facebooku: „Jeszcze w sierpniu zaglądałem wraz z ks. Proboszczem Andrzejem do środka zrujnowanego kościoła przez szparkę w drzwiach. Tak bardzo się cieszę, że katolicy dwóch obrządków potrafili dać tak piękne świadectwo wzajemnej odpowiedzialności za siebie nawzajem. Słowa arcykapłańskiej modlitwy Chrystusa "aby byli jedno" po raz kolejny przyniosły konkretne owoce! Chwała na wysokości Bogu, a na ziemi pokój ludziom Jego upodobania!
Jerzy Papiernik”

WP · Wysłany: Sob 1:07, 24 Gru 2011 Temat postu:

Urodziłem się w Sokalu w 1943 r. Proboszczem nowego kościoła w centrum Sokala był ksiądz. Nestor Szukalski. To on wypisał mi metrykę urodzenia i chrztu w tym kościele.

Wiosną 1944 r. my wyjechaliśmy do Lwowa, a po zakończeniu wojny - na dawne ziemie niemieckie. Przez całe moje życie bałem się przyjechać do mojego rodzinnego miasta. Dopiero w 2007 roku i drugi raz w 2011 roku dwukrotnie byłem w Sokalu. Bardzo zmartwiłem się, kiedy zobaczyłem, że kościół jest zamknięty , a wszystkie pomieszczenia, które nadawały się na biznes zostały oddane w prywatny najem lub zostały sprzedane.

Rozmawiałem o tym w z merem Sokala i głowa rejonu Sokalskiego, a także w Sokalskim radio.

Bardzo cieszę się, że został uczyniony pierwszy krok do pojednania grekokatolików z rzymskimi katolikami.

@

Я народився в Сокаль в 1943 році, пастор нової церкви в центрі Сокаль був священиком. Нестор Szukalski. Він написав мені свідоцтво про народження та хрещення в цій церкві.

Навесні 1944 року ми поїхали до Львова, а після війни - колишніх німецьких земель. Все життя я боявся приїхати в моє рідне місто. І тільки в 2007 році і знову в 2011 році я був два рази в Сокаль. Дуже хвилювався, коли я побачив, що церква закрита, і всі номери, які були придатні для бізнесу були розміщені в приватних оренду або продані.

Я говорив про це в с мером і главою регіону Сокаль Сокаль, а також в радіо Sokalskim.

Я дуже радий, що ви зробили перший крок до примирення з грецького католики католиків.

Gość · Wysłany: Sob 1:07, 24 Gru 2011 Temat postu:

Bazil Vodonis · Lviv, Ukraine
Як часто, бувало, в родинному колі мій тато онука учив: -Чини усе так, щоб ніхто і ніколи це краще, ніж ти, не зробив.

@

Bazil Vodonis · Lwów, Ukraina
Jak to często bywało, rodzina mojego taty uczył wnuka: Szeregi wszystkich tak, że nikt nie jest lepszy od ciebie.

Gość

Йосип Канюк · ЛДМУ

Глибока шана і подяка редактору та упоряднику п.Богдану Нечаю, колективу редакційної колегії - цим подвижникам національної ідеї, і всім причетним до видання книги "Сокальщина. Книга пам'яті України.1914-1990 рр."

@

Joseph myszołów · LDMU

Głęboki szacunek i wdzięczność do edytora i kompilatora p.Bohdanu Nechai, redakcji grupy - że wyznawcy idei narodowej, i wszystkich zaangażowanych w publikując książkę "Sokal Ukrayiny.1914 Memorial Book-1990".

Gość · Wysłany: Sob 1:03, 24 Gru 2011 Temat postu:

Як висловився настоятель римокатолицької громади м. Жовкви о. Юзеф Легович, час робить своє. Час має написати іншу історію взаєморозуміння, толерантності, поваги до свого минулого і надії на майбутнє, сповнене любов`ю. Папа Іван Павло II відкрив перед нами двері любові, бо твердив, що Бог то любов. От і послужімося цим закликом і нині в наших діях.

@

@

Jak powiedział dziekan rzymskokatolickiej społeczności w dekanacie żółkiewsko-sokalskim, ks. Józef Legowicz, - czas robi swoje ( red.czas leczy rany). Czas na napisanie historii wzajemnego zrozumienia, tolerancji i szacunku dla przeszłości i nadziei na przyszłość, pełnej miłości. Papież Jan Paweł II otworzył drzwi miłości, ponieważ twierdzili, że Bóg jest miłością. Tak , niech ten apel będzie obecny w naszych działaniach.

@

Міський голова Сокаля Богдан Зарічний хотів вислухати різні сторони, які в певній мірі причетні до цієї справи, поінформувати громаду. А на сесії міської ради в правовому полі на засадах любові крок за кроком доходити до взаєморозуміння.

Записала Оксана ПРОЦЬ.

@

@

Burmistrz Sokala Bogdan Zarichny chciał wysłuchać różne strony, które w jakiś sposób zaangażowały się w tej sprawie, z jednoczesnym powiadomieniem społeczności. A na sesji rady miejskiej, zgodnie z prawem, krok po kroku, zgodnie z przykazaniem miłości bliźniego dochodzić się będzie do wzajemnego zrozumienia.

wg nagrania : Oksana Proc
Tłum. +foto: Władysław Pitak
.

Gość · Wysłany: Sob 1:02, 24 Gru 2011 Temat postu:

Так не мало бути. Але дозволю собі процитувати словосполучення, яке вживали римокатолицькі священики під час зустрічі так "історично склалося, що тут була Польща". Так як й історично склалося, що нині українські міста і села знаходяться на території Польщі і там українські церкви не менш поруйновані і занедбані, аніж костел у Сокалі. Не сучасники це робили. Така наша давня історія, часами дуже зранена, але з неї ми собі повинні зробити уроки.

@

@

Tak nie miało być. Ale zacytuję zdanie, które było używane przez kapłanów rzymskokatolickich na tym spotkaniu tak "Dawniej tutaj była Polska." Podobnie, dawniejsze miasta i wioski ukraińskie teraz znajdują się w Polsce, i tam ukraińskie cerkwie są nie mniej porujnowane i zaniedbane jak kościół w Sokalu. Nie zrobili tego współcześni.. Taka jest nasza dawna historia, czasami bardzo zraniona, ale z nią sami musimy sobie poradzić.
.

Gość · Wysłany: Sob 1:02, 24 Gru 2011 Temat postu:

Громадський активіст Олександр Новацький звернув увагу на те, що попередня влада як уміла і могла, але все ж рятувала костел від руйнації, в правому крилі його є вже цілком сучасні й впорядковані приміщення телерадіокомпанії "Сокаль" та крамниці і на це не можна не зважати.

У їхніх виступах нічого злого не було, лише емоції. Але навіть серед емоційних висловлювань можна знайти раціональне зерно. Адже присутні зважували і навіть просили поради у юриста і слухали його думку. Ми мусимо вислухати один одного, мусимо простити і в той же час зрозуміти навіть історичні болі один одного. Звичайно, прикро, що в культовій споруді костелі за радянської влади був базар, а за роки незалежності у центральному приміщенні не все належним чином упорядкували.

@

@

Społeczny aktywista Alexander Nowacki zwrócił uwagę na fakt, że poprzednia władza jak umiała i mogła tak ratowała kościół od zniszczenia, Prace w prawym skrzydle są już dość zaawansowane i można było uruchomić pomieszczenia teleradiokompanii "Sokal" i sklepów i tego faktu nie można nie brać pod uwagę.

W innych wystąpieniach niczego złego nie było, oprócz emocji. Ale nawet wśród emocjonalnych wyrażeń można było znaleźć racjonalne ziarno. W końcu nie są najważniejsze, bo nawet poprosili o radę adwokata i słuchali jego opinii. Musimy słuchać się nawzajem, musimy przebaczyć i jednocześnie zrozumieć historyczny ból jednych i drugich. Oczywiście, szkoda, że w miejscu kultu, w kościele w czasie reżimu sowieckiego był bazar, a latach niepodległości te sprawy centralnie nie zostały uporządkowane.
.

Gość · Wysłany: Sob 1:01, 24 Gru 2011 Temat postu:

Подібні слова про взаєморозуміння говорили римокатолики Тадей Світаловський, Євгенія Саламанчук, грекокатолики Алла Вавринчук та Ольга Петринка. Та й кожен, хто висловлювався пізніше, нікого не ображав, не звинувачував, толерантно намагався висловити позицію і думку.

І це не "українські емоції", як сказав юрист, який прийшов на зустріч разом з римокатолицьким духовенством, то, даруйте, було бажання якраз порозумітися і вирішити все у правовому полі.

Депутати міської ради Євген Музика висловив своє сподівання, що за рік-другий побачимо зовсім інший, упорядкований, поремонтований костел, Валентина Михайлевич поцікавилася, чи римокатолицька громада дасть раду утримати його, а Юрій Товарянський, цілком слушно вважав за потрібне поінформувати сокальську громаду про дальшу долю костелу, такі речі за плечима громадян не робляться.

@

@

Podobne słowa ku porozumieniu mówili rzymscy katolicy: Tadeusz Switałowski, Eugenia Sałamanczuk, grekokatolicy: Vavrynchuk Alla i Olga Petrynka. A każdy, kto mówił później, nikogo nie obrażał, nie oskarżał, próbował wyrazić tolerancyjną postawę i opinię.

To nie są "Ukraińskie uprzedzenia", mówił prawnik, który przybył na spotkanie razem rzymskokatolickim duchowieństwem , to, wybaczcie mi, należało po prostu komunikować się i rozwiązywać wszystko zgodnie z prawem.
Członkowie rady miasta: Eugeniusz Muzyka wyraził nadzieję, że za rok lub dwa będzie można zobaczyć zupełnie inny, uporządkowany, wyremontowany kościół, Valentine Myhaylevych pytała, czy rzymskokatolicka społeczność będzie w stanie utrzymać go, a Yuri Tovaryansky słusznie uznał za konieczne poinformowanie społeczności Sokalskiej o dalszych losach kościoła, gdyż takie rzeczy nie mogą być rozwiązywane za plecami mieszkańców.
.

Gość · Wysłany: Sob 1:00, 24 Gru 2011 Temat postu:

.

Єлизавета ЦАР,депутат міської ради, представник римокатолицької громади:
- Мама моя полька, а батько українець. Мене хрестили в грекокатолицькій церкві в Доброчині. В захоронці нас навчали декламувати вірші, танцювати, співати.

В 1943 році на "верху", щоб зробити різницю між українцями і поляками, почали ту різню, але до пересічних людей це стосунку не має. І нині мене дивує, що деякі люди досить агресивно ставляться до відновлення костелу. Думаю, що різниці нам робити не треба і радикалами у вирішенні цього питання не варто бути. Нам не треба ворожнечі, бо Бог то любов.

@

@

Elżbieta Car (Król) , członek rady miasta, przedstawiciel rzymskokatolickiej społeczności:

- Moja matka Polka, a ojciec Ukrainiec. Zostałam ochrzczona w cerkwi grekokatolickiej w Dobroczynie. W przedszkolu nas nauczyli recytować wiersze, tańczyć, śpiewać.

W 1943 roku ludzie rządni władzy chcieli skłócić Ukraińców z Polakami, zaczęli nas różnicować na swoich i obcych, ale wśród zwykłych ludzi tego nie ma. A teraz jestem zaskoczona, że niektórzy ludzie bardzo agresywnie podchodzą do odbudowy kościoła. Myślę, że nie powinniśmy być skłóceni i nie powinniśmy w tej sprawie być tak radykalnie negatywni w tej sprawie. Nam nie jest potrzebna nienawiśc, bo Bóg to miłość.

.

.

Gość · Wysłany: Sob 0:59, 24 Gru 2011 Temat postu:

.

Марія СКОЧКО,колишня вчителька української мови, представник римокатолицької громади:

- Я представниця генерації старожилів Сокаля. Мої прапрабабці завжди мешкали у Сокалі. Дуже добре пам`ятаю, як функціонував той костел. Я і моя мама, як і багато поляків, і не лише їх, відвідували його. До костелу ходили не тільки поляки, багато було змішаних сімей.

Українці справляли також і польські свята, як поляки українські. В час війни костел працював. Пригадую процесію під час святкування Божого тіла, коли ми, маленькі дівчатка, розкидали пелюстки квіток. Дивувалась, що були думки, що цей костел не висвячений, то неправда. Як його закрили, ми пішли молитися до церкви св. ап. Петра і Павла. В 1943ому прийняла перше Причастя в грекокатолицькій церкві. Для мене то абсолютно не проблема, в яку церкву ходити: чи в грекокатолицьку, чи православну, чи римокатолицьку, тому, що Бог є один. Всі ми християни!

@

Gość · Wysłany: Sob 0:58, 24 Gru 2011 Temat postu:

.
о. Юзеф ЛЕГОВИЧ,настоятель римокатолицької громади у м. Жовква:
- Коли я був у США, то бачив як на одній вулиці є кілька церков, і люди там живуть мирно, бо то держава, де панує право. Думаю, що Сокаль таке знамените місто, яке послужить зміцненню любові між нами.

Знаю, були тяжкі хвилини в нашій історії, але нині будуємо помісну церкву, бо треба усвідомити, що нема ні польської віри, ні української, є християнська. Якщо наша праця піде, то до Сокаля більше приїжджатиме туристів, а це місту лише на користь. Послужить для добра міста і району.

@

@

Ks.Joseph Legowicz , dziekan żółkiewsko-sokalskiej wspólnoty rzymskokatolickiej :

- Kiedy byłem w USA, widziałem, jak na tej samej ulicy znajduje się kilka kościołów, a ludzie tam żyją spokojnie, bo to państwo, w którym panuje prawo. Myślę, że Sokal jest także miastem, które będzie wzorem miłości bliźniego.

Wiem, były trudne chwile w naszej historii, ale teraz budujemy przyszłość Kościoła, ponieważ musimy zdawać sobie sprawę, że nie ma wiary polskiej, ani ukraińskiej - jest chrześcijańska. Jeśli będziemy współpracować, to do Sokala przyjedzie więcej turystów, a to da miastu jedynie korzyści. To będzie współpraca dla dobra miasta i powiatu.
.

Gość · Wysłany: Sob 0:57, 24 Gru 2011 Temat postu:

.

Отже, 23 листопада цього року грекокатолицька громада розірвала договір з Сокальською міською радою. З Божою допомогою та поміччю людей костел відновимо. Храм у зовнішньому розумінні - це тільки видима споруда. Церква має виховувати дітей, молодь, має вчити заповідей любові. Тішуся дуже, що о. Юзеф Легович вже правив Службу Божу у Сокальському костелі. Між нами повинна запанувати єдність церкви католицької незалежно від обряду. Це питання треба винести на сесію, і проголосувати за рішення передати костел у власність римокатолицькій громаді.

@

@

Tak więc, 23 listopada tego roku grekokatolicka społecznośc zerwała umowę z sokalską radą miejską. Z pomocą Boga i ludzi kościół odnowimy. Kościół w znaczeniu ogólnym – jest widziany tylko jako struktura. Kościół powinien wychowywać dzieci, młodzież, powinien uczyć przykazania miłości. Bardzo jestem szczęśliwy, że ks. Józef Legowicz już odprawił Mszę św. w sokalskim kościele. Między nami powinna zapanować jedność Kościoła katolickiego, niezależnie od obrządku. Te sprawy powinny być przedstawione na sesji i przegłosowane za uchwalą o przekazaniu kościoła na własność rzymskokatolickiej społeczności.
.

Gość · Wysłany: Sob 0:56, 24 Gru 2011 Temat postu:

.

Опісля слово мали духовні особи римокатолицької церкви.
о. Андрій МІГУЛКА, римокатолицький священик:

- Тішуся, що це питання вирішується між громадами УГКЦ та римокатолицькою. Можу представити кілька листів щодо історії, архівну довідку. В архіві жодної відмови громади немає. Є зверенння в 1992 році нашого митрополита Мар`яна Яворського до Кабінету Міністрів з переліком сакральних будівель, це храми, плебанії, школи.

У цьому переліку є і Сокаль. А це свідчення того, що громада не переставала добиватися костелу (авт.: Хоча заради достовірності потрібно відзначити, що з 1990 р. по 2005 рік, протягом 15 років, не було жодного звернення римокатоликів щодо використання костелу, бо у міського голови в 2010 році почалося інтенсивне листування між римокатолицьким духовенством і міською радою.

І це визнав о. Андрій Мігулка). Грекокатолицька і римокатолицька церкви підпорядковуються одному Святійшому Отцю і конфлікту між нами не має бути. В інших місцевостях такі питання мирно вирішуються.

@

@

Potem słowo miał duchowny rzymskokatolickiego kościoła.ks. Andrzej MIHUłKA, proboszcz parafii.

- Cieszę się, że ten problem rozwiązuje się między społecznościami grekokatolickimi i rzymskokatolickimi. Mogę przedstawić wiele listów na temat historii, dokumentów archiwalnych. W archiwum nie ma zaprzeczenia wspólnoty. Jest pismo z 1992 roku, naszego metropolity Mariana Jaworskiego do Rady Ministrów z listą obiektów sakralnych, świątyń, plebanii, szkół. Na tej liście jest również Sokal.

I to jest dowód, że wspólnota nie przestała starać się odzyskać kościół (dop.red.: dla ścisłości należy zauważyć, że od 1990 do 2005 roku, przez 15 lat, nie było żadnego pisma rzymskich katolików na korzystanie z kościoła, ponieważ u burmistrza Bogdana Zaricznego nie ma takich dokumentów, dopiero w 2010 roku rozpoczęła się intensywna korespondencja między rzymskokatolickim duchowieństwem i radą miasta.

I tego przykładem jest ks.Andrzej Mihułka). Kościoły grekokatolicki i rzymskokatolicki są podporządkowane temu samemu Ojcu Świętemu (dop.red.papieżowi) i konfliktu między nami nie powinno być. W innych miejscowościach takie problemy są rozwiązywane pokojowo.
.