Sokal - historia i dzień dzisiejszy miasta i rejonu

Sokalski · Gość

Природні умови

Рельєф Сокальського району становить слабохвилясту рівнину. Північна частина району - Сокальське пасмо (підвищена хвиляста лесова рівнина, розчленована балками) - входить до фізико-географічної області Волинської височини. Південь району розташований у межах фізико-географічної області Малого Полісся (низовинна лісиста пологохвиляста моренно-зандрова рівнина).

Серед корисних копалин на території району містяться значні поклади кам'яного вугілля, а також торфу, піску, глини тощо.

Пересічна температура січня у Сокальському районі складає -4,2, - 4,4°С, липня +18,0, +18,4°С. Період із температурою понад 10°С становить в середньому 155-160 днів. Середньорічна норма опадів становить 560-640 мм на рік. Основна кількість опадів випадає в теплий період року. Район перебуває у вологій, помірно теплій агрокліматичній зоні та в агрокліматичній підзоні достатнього зволоження ґрунту.

Гідрологічна мережа у Сокальському районі досить густа. Основною річкою є Західний Буг (басейн Балтійського моря) із притоками Рата, Солокія, Білий Стік, Варяжанка.

У районі Сокальського пасма переважають чорноземи опідзолені (понад 15 % території району), а також опідзолені темносірі і сірі лісові (25 %) ґрунти. На півдні, в Малому Поліссі і в долині Бугу містяться в основному дерново-підзолисті (30 %) ґрунти. У долинах Рати та Солокії переважають торфо-болотні та лучні ґрунти.

Ліси на Сокальщині займають площу 37,5 тис.га (19,6 % території району). Основними породами дерев є сосна (70 %), дуб (10 %), а також вільха, береза.

Водні ресурси

Загальна характеристика ресурсу

Практично вся територія Сокальського району в гідрологічному плані перебуває в межах водного басейну річки Вісла, а відтак Балтійського моря. Загальна гідромережа району створена річкою Буг та її лівими притоками. Найбільші притоки - Рата, Солокія, які беруть свій початок у Польщі, Болотня, Спасівка, Желдець, Варежанка, Білий Стік. Загалом у межах району налічується п’ятнадцять малих річок та чотири безіменних струмки. Живлення річок району змішане, ґрунтово-снігово-дощове. Максимальне підняття рівнів води спостерігається під час весняної повені та літніх дощових паводків.

Крім цього в межах району знаходиться 72 ставки загальною площею водного дзеркала 243,2 гектари та об’ємом 2872,1 тисяч метрів кубічних, 45 водойм загальною площею 124,0 гектари та об’ємом 1397,8 тисяч метрів кубічних, а також два водосховища: руслове водосховище на річці Буг Сокальського заводу хімічного волокна з площею 868 гектарів та об’ємом 11,05 мільйонів метрів кубічних; пойменне водосховище на річці Солокія Сокальського управління осушних систем, призначене для сезонного регулювання поверхневого стоку та зволоження торфяних грунтів, із площею 136 гектарів та об’ємом 5,68 мільйонів метрів кубічних.

На території району поверхневий стік та регулювання водо-повітряного режиму ґрунтів здійснюється системою міжгосподарських та господарських каналів, що об’єднані в 15 осушних систем загальною площею 51962 гектари. Серед найбільших з них можна виділити Солокійську ОС площею 16,2 тисячі гектарів, Болотнянську ОС площею 10,3 тисячі гектарів.

Земельні ресурси

Загальна характеристика ресурсу

Територія Сокальського району розташована в двох агроґрунтових районах. Північна частина розміщена в Північному (Сокальському) агроґрунтовому районі, для якого характерні ясно-сірі та темно-сірі опідзолені, переважно суглинкові ґрунти та чорноземи. Південно-західна частина належить до Західного (Яворівського) агроґрунтового району, для якого характерні дерново-підзолисті піщані та супіщані, ясно-сірі, дернові та лучні ґрунти.

Всьго на території району виділено двадцять чотири генетичних типи ґрунтів, основні з яких у відсотковому відношенні становлять:
· дерново-підзолисті, дерново-слаборозвинені піщані ґрунти та борові піски - 14,1
· ясно-сірі, опідзолені супіщані - 24,0
· темно-сірі та чорноземи опідзолені суглинкові - 23,7
· чорноземи глибокі і неглибокі карбонатні та вилуговані - 11,5
· перегнійно-карбонатні суглинкові - 6,9
· чорноземи лучні та лучні суглинкові - 6,6
· дернові та лучні - 7,7
· лучно-болотні та болотні - 1,2
· торфовища низинні та торфо-болотні - 2,3
· інші - 2,0

Надра

Загальна характеристика ресурсу

Основними корисними копалинами на території Сокальського району є кам’яне вугілля, мергелі, піски, глини та суглинки.
Поклади кам’яного вугілля трапляються у відкладах карбону на глибині від 200 до 500 метрів в пластах потужністю 0,5-1,2 метра.
Загальні запаси мергелів по категоріях становлять 28859 тисяч тон. Одними з найбільших є являються Сокальське та Тартаківське родовища мергелів.
Запаси будівельних пісків трапляються в алювіальних та флювіоглянціальних відкладах практично по всьому району. Ці піски кварцеві, дрібно та середньо зернисті з домішкою глинистого матеріалу потужністю від 2,0 до 7,0 метрів. Найбільшими родовищами пісків, запаси яких в районі практично не вичерпані, є: Угнівське, Межирічанське, Пісочанське, Мурованське, Куличківське.

Рослинний світ

Загальна характеристика ресурсу

Сокальський адміністративний район та Червоноградський промисловий район вкриті лісами та лісовими насадженнями нерівномірно. Основні лісові масиви розташовані на півдні району і займають площу в 36,8 тисяч гектарів, що становить 23,4 відсотки загальної площі.
За видовим складом ліси району розподіляються так:
· хвойні - 52%
· твердолистяні - 29%
· м’яколистяні - 19%

З огляду на віковий склад лісів доконечне проведення робіт із заліснення угідь, а також здійснення заходів із відновлення лісонасаджень.
Власниками лісів, що розташовані на території району, є три державні лісові господарства й одне міжгосподарське спеціалізоване лісове підприємство, які об’єднують в своєму складі одинадцять лісництв.
До складу Жовківського державного лісового господарства, площа якого становить 15,0 тисяч гектарів, входять:
· Соснівське лісництво
· Великомостівське лісництво
· Бутинське лісництво
· Низівське лісництво
До складу Рава-Руського державного лісового господарства, площа якого становить 7,3 тисяч гектарів, входять:
· Річківське лісництво
· Волицьке лісництво
До складу Радехівського державного лісового господарства, площа якого становить 7,0 тисяч гектарів, входять:
· Сокальське лісництво
· Радехівське лісництво
· Бендюзьке лісництво
До складу міжгосподарського спеціалізованого лісового господарства, площа якого становить 6,7 тисяч гектарів, входять:
· Сокальське лісництво
· Реклинецьке лісництво

Природно-заповідний фонд

Загальна характеристика ресурсу

Загальна територія природно-заповідного фонду складає 1850 гектарів, або 1,2 відсотки всієї площі регіону.
До природно-заповідного фонду в межах району належать:
· Державний ботанічний заказник республіканського значення “Волицький” площею 150,0 гектарів, де росте журавлина. Заказник знаходиться в кварталах 22, 23, 24 Волицького лісництва Рава-Русько ДЛГ поблизу села Хлівчани;
· Державний ландшафтний заказник місцевого значення “Федорівка” площею 140,0 гектарів. Заказник розташований в кварталах 72-88 Сокальського лісництва Радехівського ДЛГ в урочищах “Федорівка”, “Шихторі”, “Пісочне”;
· Державний лісовий заказник місцевого значення “Великий ліс” площею 1469,0 гектарів, що в кварталах 44-55 та 57-71 Сокальського лісництва Радехівського ДЛГ поблизу села Романівка;
· Держане заповідне урочище “Брок” площею 34,0 гектарів, розташоване в кварталах 40 та 43 Сокальського лісництва Радехівського ДЛГ поблизу села Брок;
· Держане заповідне урочище “Борове” площею 25,0 гектарів, розташоване в кварталі 16 Великомостівського лісництва Жовківського ДЛГ поблизу села Борове;
· Держане заповідне урочище “Великомостівське” площею 27,0 гектарів, розташоване в кварталі 20 Великомостівського лісництва Жовківського ДЛГ поблизу міста Великі Мости;
· Державний парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва XVIII століття місцевого значення площею 5,0 гектарів в селі Тартаків;
· Державні ботанічні пам’ятки природи місцевого значення:
- віковий ясен в місті Сокаль по вулиці Шептицького, 89.

Gość

ФЛОРА І ФАУНА

Колись Сокальщина потопала в буйних лісах, які славилися своїми дубами. Їх відправляли на продаж у Гданськ, де вони користувались великим попитом. А коли у XVI столітті у Варшаві споруджували королівський замок — теж не обійшлося без будівельного дерева з Сокальщини.

Згодом на Сокальщині через нестачу орної землі розпочалось інтенсивне викорчовування лісів — на їх місці появилися родючі поля. За часів Австрії її «зелені легені» теж значно змаліли. Тільки протягом 1890—1892 років з повіту було вивезено до Німеччини і Австрії 32,967 тонн будівельного лісу. Якщо врахувати, що стільки ж дерева сплавляли тоді і по Західному Бугу, то щорічно у Сокальщині зникали в середньому 500—600-гектарні площі лісів. Особливо інтенсивно вирубували їх в околицях Прусинова (Низи), Куличкова, Сільця, Волсвина, Яструбич, Пархача (Межиріччя)... Але найбільше нищення «зеленого друга» розпочалось у період колективізації і будівництва шахт та роздачі у лісових масивах ділянок під городи жителям Червонограда, Соснівки і Гірника.

Протягом останніх сорока років великі лісові масиви Сокальщини вигоріли внаслідок пожеж.

Ще 160 літ тому на завонських луках (поблизу нинішнього м. Соснівки) росло 100 дубів, які були такі кремезні, що на зрізі їх пнів міг стати кінь з вершником [1] . Нині чогось подібного у наших лісах не знайдемо. Натомість маємо чимало місць, особливо на території Соснівського лісництва, де обширні ділянки лісу внаслідок підземної гірничої підробки шахт осіли і почали всихати. Тут підтоплені водою дерева вмирають стоячи. Таких ділянок працівник Соснівського лісництва Богдан Бакай мені показав декілька.

— Щоб ці приречені на загибель дерева якось зрізати і забрати, — говорить він, — доводиться чекати зими, коли воду і землю, скує мороз. Але й тоді не обходиться без проблем. Інколи рихлий підводний торфоподібний ґрунт під вагою гусеничних машин просідає, і вони загрузають...

У наш час побільшало і розкрадачів лісу, які виїжджають на нічний «промисел» і зрізують кращі дерева. Виявляти їх працівникам лісництв стає дедалі важче. Як і тих, які самовільно везуть у ліс і скидають при дорогах різний мотлох, биті цеглу, скло, кераміку. Це роблять, як правило, водії різних підприємств і організацій.

Як не дивно, але в кінці минулого століття побутувала думка, що від колишніх великих лісів Сокальщини залишились тільки рештки. Якщо ж ці рештки будуть так маліти і знищуватися й надалі, то цікаво, що про них можна буде сказати через 50—100 років?

Сокальщина була дуже багата на фауну. Але її, як і лісів, поступово меншало. Деякі види звірів і птахів позникали. Приміром, у кінці XVIII століття вчений-природознавець, професор Львівського університету Гекет ще зустрів на Західному Бузі під Сокалем кількох бобрів, які мали довжину разом із хвостами до п'яти стоп і важили 50—60 фунтів. Ті рідкісні на цей час звірі жили в ямах і западинах. Незважаючи на те, що на прохання Гекета на Львівщині було заборонено нищити бобрів, вони все-таки невдовзі перевелися.

Доволі великого бобра було вбито в 1849 році на мочарах, які заросли лісом і простягалися біля Белза і Угнова. Це, мабуть, був один з останніх бобрів Львівщини. А втім, на белзько-угнівських болотах ще перед Другою світовою війною жило стільки різної дикої пташні, що одне ранкове полювання могло принести кілька сотень штук здобичі. Та згодом, коли ліси там повикорчовували, всі звірі і птахи безслідно зникли.

Ще на початку нинішнього століття в Західному Бузі, Раті і Солокії водилось багато щук, линів, сомів, вугрів, раків і навіть лососів. Чимало риби було і в польових озерах, які зрівняли зі землею в час колгоспного господарювання і проведення меліоративних робіт.

Негативно позначилось на розмноженні фауни також надмірне передозування полів пестицидами і гербіцидами, котрі також потрапляли у річки та водойми.

У лісах Сокальщини водяться зайці, лисиці, козулі, кабани, борсуки... Але охороні флори і фауни поки що приділяється мало уваги.

Bob Koshman

Posted: Sun 12:13, 18 Nov 2007 Post subject: KOSZMAN Family History Research

--------------------------------------------------------------------------------

My family , KOSZMAN , came from Voyslavitse, Tudorkowice, Sokal area, and came to Canada in 1913.
I am looking to correspond with someone who is from these areas, or knows any KOSZMAN'S.

Thank you

Bob Koshman (KOSZMAN)

CANADA

The post has been approved 0 times

Back to top

Sokal

Historia i dzień dzisiejszy Polaków na Kresach

- Sokalszczyzna - gdzie to jest? >>>
- Sokal i okolice >>>
- Lwów i Galicja >>>
- Polacy na Kresach >>>
- Sanktuaria >>>
- Rodowody >>>
- Forum >>>
- Galeria Foto-Video >>>
- Księga Gości >>>
- Oferty Audio-Wizualne >>>

[link widoczny dla zalogowanych]
[link widoczny dla zalogowanych]
[link widoczny dla zalogowanych]
[link widoczny dla zalogowanych]

Rozt · Gość

Roztocze Środkowe jest najlepiej zagospodarowaną częścią Roztocza. Znajduje się tu wiele sezonowych schronisk, kwater agroturystycznych, a nawet pensjonatów. Turystyce sprzyja gęsta sieć szlaków turystycznych i nagromadzenie znacznej ilości atrakcji przyrodniczych. To właśnie na Roztoczu Środkowym utworzono Roztoczański Park Narodowy (z buczyną karpacką i borem jodłowym). Jego uzupełnieniem w części wschodniej jest Krasnobrodzki Park Krajobrazowy, a w płd. fragment Parku Krajobrazowego Puszczy Solskiej. Na płynących tu rzekach wytworzyły się serie niewielkich, malowniczych wodospadów . Są one chronione w rezerwatach przyrody "Czartowe Pole" (80,51 ha), "Nad Tanwią" (74,03) i "Szum" (18,17 ha). Uwagę zwracają zróżnicowane lasy i ciekawostki geologiczne: góra Kamień koło Stanisławowa i rezerwat "Piekiełko" koło Tomaszowa Lubelskiego.

Sokal

Sokal w woj.lwowskim - intro. Autor: Władysław Pitak

Wprowadzenie do filmu o sokalszczyźnie i ludziach, którzy tam kiedyś mieszkali. Ciekawe są dzisiejsze miejsca porównane z fotografiami sprzed II Wojny Światowej.

Autorem filmu jest kresowianin, Władysław Pitak.

kontakt z autorem: [link widoczny dla zalogowanych]

tagi:
Władysław Pitak, Sokal, Lwów, Kresy, ziemia lwowska, Galicja, kresowianie, zabużanie, lwowianie, Tartaków

http://www.youtube.com/watch?v=VDN0KEE59kE

<iframe width="425" height="349" src="http://www.youtube.com/embed/VDN0KEE59kE?hl=pl&fs=1" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

@@@

Sokal w woj. lwowskim. Cerkiew św. Piotra i Pawła. Autor: Władysław Pitak

Piękne jest wnętrze każdej cerkwi, ale ta jest szczególna, gdyż jest katedrą diecezji żołkiewsko-sokalskiej obrządku grecko-katolickiego.

Posłuchajmy przez kilka minut śpiewu modlących się kobiet.

Autor filmu: Władysław Pitak

kontakt z autorem: [link widoczny dla zalogowanych]

tagi:
Władysław Pitak, cerkiew, Zabuże, diecezja żółkiewsko-sokalska, grecko-katolicka, Sokal, Lwów, Kresy, ziemia lwowska, Galicja, kresowianie, zabużanie, lwowianie, Tartaków

http://www.youtube.com/watch?v=4nVYMwsAm34

<iframe width="425" height="349" src="http://www.youtube.com/embed/4nVYMwsAm34?hl=pl&fs=1" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>

@@@

Sokal w woj.lwowskim. Cerkiew na Zabużu. Autor: Władysław Pitak

Zabuże, niegdyś dzielnica Sokala, dzisiaj odrębna wieś z własną administracją.
W tej wsi Niemcy pozwolili w 1939 r. zmienić gimnazjum na cerkiew, aby miejscowi Ukraińcy mogli uczestniczyć w nabożeństwach grecko-katolickich. Opowiada o tym rodowity mieszkaniec tej miejscowości.

Autor filmu: Władysław Pitak

kontakt z autorem: [link widoczny dla zalogowanych]

tagi:
Władysław Pitak, cerkiew, diecezja żółkiewsko-sokalska, grecko-katolicka, Sokal, Lwów, Kresy, ziemia lwowska, Galicja, kresowianie, Zabuże, zabużanie, lwowianie, Tartaków

http://www.youtube.com/watch?v=bMvfr8Jl__I

<iframe width="425" height="349" src="http://www.youtube.com/embed/bMvfr8Jl__I?hl=pl&fs=1" frameborder="0" allowfullscreen></iframe>