Sokal - historia i dzień dzisiejszy miasta i rejonu

Moroz · Gość

У 1939-1941 і 1944-1950 рр. кордон проходив по Солокії і Західному Бугу (у 1939-1941 - між Німеччиною і СССР, у 1944-1950 - між Польщею і СССР). Тоді до Німеччини і Польщі входили Угнів, Белз, Кристинопіль, сучасна Жвирка, Варяж, Конотопи і всі села сучасного Сокальського р-ну на захід від Бугу і на північ від Солокії. Відповідно, у 1944-1946 рр. більшість українського населення з цих земель була "добровільно" переселена в інші області УРСР (переважно галицькі, бо вони ближче, але також і в східні, де частина з них постраждала від голоду 1946-1947 рр.). Ті, які залишилися під Польщею, у 1947р. потрапили в дії акції "Вісла" і були примусово переселені в північні і західні регіони Польщі, так що у 1947-1950 рр. українського населення в цій частині теперішнього Сокальського р-ну майже не було, та й поляків було небагато.

Із розробкою Львівсько-Волинського вугільного басейну з’ясувалося, що частина покладів лежить на території Польщі. Тоді суто з економічних інтересів СССР передав Польщі частину земель тодішньої Дрогобицької області (Нижні Устрики і околиці), до яких Польща виявляла інтерес через нафтогазову область, більшість якої була на території Польщі. Натомість Польща віддала СССР територію між Солокією і Бугом, яка зараз входить до Сокальського району (близько 480 кв. км). Договір про обмін був укладений 15.02.1951 р.

За цим договором до УРСР було приєднано три села Холмщини - Павловичі, Пісочне, Шихтори - які зараз входять до Сокальського р-ну (в Павловичах залишилися тільки цвинтар і хата священика, де зараз знаходиться штаб погранзастави).

В радянські часи вирівнювання зачепило і східну межу Сокальщини - від Горохівського р-ну було передано кілька сіл (Княже, Фусів, Шпиколоси, Смиків, Матів, Бодячів), які історично належали до Волині (відповідно, до 1917 р. вони належали до Росії, у 1917-1920 - до УНР), а відтак до Волинського воєводства Польщі (1920-1939), Райхскомісаріату "Україна" (1941-1944), Волинської області УРСР (1939-1941, 1944-1961).

Sign · Gość

Дивно, але ніде (в Інтернеті) ця подія не освітлена. Принаймні я особисто не знайшов. :-/
Я так зрозумів, що чітко певної західної границі України не існувало к ХХ століттю. Усе визначалося приблизно, згідно етнічного розташування. Так?

Gość

Колись, у 1919 р. Антанта, а у 1920 р. англійський МЗС лорд Керзон провів лінію східного кордону Польщі, а отже західного кордону України і Білорусі на підставі етнічної ознаки, але з деякими відхилення на користь поляків, щоб їх задобрити.

Згодом лінію Керзона у серпні 1939 р. прийняли Молотов і Ріббентроп для визначення лінії розподілу Польщі і 28 вересня 1939 р. це було затверджено у договорі про спільний кордон. На Ялтинській конференції в лютому 1945 р. лінія Керзона з певними відхиленнями на користь Польщі була прийнята як кордон між СССР і Польщею. Відповідно, частина українських земель опинилася за межами СССР і УРСР (а тепер, відповідно, України) і отримала назву Закерзоння.

А на сайті добре було б зробити нарис про адміністративно-територіальний поділ 1) земель сучасного Сокальського р-ну; 2) входження земель сучаснго Сокальського р-ну до різних держав, князівств, воєводств, округ і т.д. від часів Белзького князівства дотепер і проілюструвати його картами. В мене є деякі матеріали з ХХ ст. - позбираю і скину адміністраторам.

Video-Lux

Film o Sokalu i okolicach na DVD dla Ciebie

"Sentymentalna podróż do krainy ojców"

Na filmie dvd (w wersji turystycznej) 70 minut poświęcone jest
zabytkom i rozmowom z Ukraińcami
na tematy historyczne w miejscowościach :
Sokal, Zabuże, Tartaków i Komarów.

Zobacz fragmenty filmu :
Sokal i okolice - 2007

Sokal k/Lwowa - intro do filmu:
[link widoczny dla zalogowanych]

Sokal k/Lwowa -cerkiew pw. św.Piotra i Pawła:
[link widoczny dla zalogowanych]

Zabuże k/Sokala - cerkiew pw. św. Michała Archanioła:
[link widoczny dla zalogowanych]

~~~~~~~~~~~~~~

Koszt płyty DVD = 30 zł wraz z kosztami wysyłki

Zamówienia proszę składać pod adresem: ~

[link widoczny dla zalogowanych]

lub telefonicznie: 94-340-60-06

Logos

Eksterminacja Narodu Polskiego i Kościoła Rzymskokatolickiego
~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~~.
Jedyną - nieznaną od czasu wytworzenia przez 70 lat do chwili obecnej, a tym samym nie wykorzystywaną w badaniach naukowych - dokumentacją na ten temat są pisemne relacje duchownych archidiecezji lwowskiej ob. łac. zarówno diecezjalnych, jak i zakonnych, kierowane do Kurii Metropolitalnej we Lwowie, po 1945 r. mieszczącej się w Lubaczowie.

Powstawały one w latach 1939-1949, najpierw spontanicznie jako wyraz przeżywanych przez kapłanów rzymskokatolickich i wiernych wielu parani archidiecezji lwowskiej tragicznych losów, a potem kontynuowano je ex post po zakończeniu wojny na apel rezydującego w granicach PRL-u abp. Eugeniusza Baziaka.

Do naszych czasów zachowało się przeszło 300 sprawozdań z 25 dekanatów (na 28 wówczas istniejących);

W tym zbiorze, zasób dokumentów poświęconych eksterminacji ukraińskiej stanowi wszakże do tego stopnia przytłaczającą większość, iż postanowiono opublikować go w formie samodzielnej edycji. Po raz pierwszy więc od chwili ich powstania ujrzały dopiero teraz światło dzienne. Prezentowane tu źródła przynoszą rzetelną porcję materiału historycznego, zredagowanego przez bezpośrednich lub pośrednich świadków.

Autorzy raportów dokładali starań, aby nie uronić żadnych znanych sobie szczegółów, nie wykluczając nazwisk napastników i ich ofiar, metod stosowanych w czasie napadów, szacunków strat poniesionych przez Polaków czy dramatycznych opisów atmosfery nieustannego lęku, braku nadziei na ratunek, dramatu bratobójczej śmierci oraz pełnej rezygnacji decyzji ludzi ocalałych z pogromów co do konieczności ekspatriacji na Ziemie Zachodnie.
.
Dobrze oddaje ówczesne nastroje jeden z autorów sprawozdania 8 VIII 1943 r. ks. Michał Duszenko , z parafii Hallerczynktóry nota bene niebawem został zamordowany:
"Śmierci nie ma, życia nie ma - a udręka potworna i nieustanna ."
.
Inny duszpasterz, ks. Mieczysław Krzemiński z parafii Korościatyn, pismem z 29 XII 1943 r. donosił:
.
"Ciemności duchowe okryły serca ludzkie, do tego przyłącza się zanik prawie zupełny uczuć ludzkich. Opanowała ludzi dzikość i żądza krwi ."
.
Kolejny relator, ks. Stefan Wrzołek z parafii Tartaków, dnia 1 II 1944 r. dodawał:
.
"Ludność masowo wyjeżdża, bo, niestety, od nikogo nawet nie możemy się spodziewać obrony i opieki. Przykre to, ale prawdziwe."
.
http://www.sokal.fora.pl/wielcy-patrioci-kresow,17/ks-stefan-wrzolek,373.html